![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
Цей пост висітиме зверху
Mar. 11th, 2028 | 01:15 am
Здрастуйте, мене звуть Сергій Юзмухаметов. Два роки тому я закохався у прекрасну киянку і виїхав з міста-героя Москви до України, щоб залишитися тут назовсім. Я отримую українське громадянство, вивчаю мову і роблю веб-проекти.
Тиждень тому ми запустили онлайновий розважальний журнал TheLight. З самого початку він планувався і вийшов як двомовний. У команду влилися український перекладач і випусковий редактор. Ми переклали всі тексти на українську (і перекладаємо кожен новий номер) і постаралися не допустити жодної орфографічної помилки.
Але, на мій великий подив, українська версія журналу виявилася незатребуваною. Російську версію читають, обговорюють і дають на неї посилання, у російської версії росте відвідуваність. Розрив між українською і російською версіями виявився настільки великим, що він не вкладається в моїй голові поряд зі всіма хорошими і розумними словами, які я чув останні два роки. Що в Інтернеті не вистачає українського контенту. Що відтік читачів на російськомовні сайти гальмує розвиток українського Інтернету. Нарешті, що власна мова – головний інструмент незалежності.
Люди, а вам воно насправді треба? Наша команда сприйняла всі ці високі фрази за чисту монету і приклала масу зусиль, які поки себе зовсім не виправдовують. Тому ми вирішили запропонувати україномовним користувачам Живого Журналу самостійно оцінити проект і висловити свою думку із цього приводу.
Користувачів ми шукали за допомогою яндексівського пошуку по блогах і додавали їх у відповідні журнали. Тут ми щодня публікуватимемо дайджест з чергового номеру TheLight. Окрім цього, ми зареєстрували платний акаунт ukrmovny, у friendsfriends якого ви можете отримати найповнішу на даний момент стрічку україномовних користувачів Живого Журналу.
Звичайно, в результаті видачі потрапили і російськомовні журнали. Наприклад, при вибірці за словом «обсяг» Яндекс видає ось таке посилання: http://blogs.mail.ru/mail/emo1991-91/28
Ну от, щось таке. Дивіться журнал, читайте українську стрічку, залишайте відгуки про проект. Будь-які відгуки. Ми створили ці блоги в першу чергу тому, що нам дійсно дуже важлива ваша думка.
З повагою і надією на розуміння, Сергій Юзмухаметов, керівник проекту TheLight.
Тиждень тому ми запустили онлайновий розважальний журнал TheLight. З самого початку він планувався і вийшов як двомовний. У команду влилися український перекладач і випусковий редактор. Ми переклали всі тексти на українську (і перекладаємо кожен новий номер) і постаралися не допустити жодної орфографічної помилки.
Але, на мій великий подив, українська версія журналу виявилася незатребуваною. Російську версію читають, обговорюють і дають на неї посилання, у російської версії росте відвідуваність. Розрив між українською і російською версіями виявився настільки великим, що він не вкладається в моїй голові поряд зі всіма хорошими і розумними словами, які я чув останні два роки. Що в Інтернеті не вистачає українського контенту. Що відтік читачів на російськомовні сайти гальмує розвиток українського Інтернету. Нарешті, що власна мова – головний інструмент незалежності.
Люди, а вам воно насправді треба? Наша команда сприйняла всі ці високі фрази за чисту монету і приклала масу зусиль, які поки себе зовсім не виправдовують. Тому ми вирішили запропонувати україномовним користувачам Живого Журналу самостійно оцінити проект і висловити свою думку із цього приводу.
Користувачів ми шукали за допомогою яндексівського пошуку по блогах і додавали їх у відповідні журнали. Тут ми щодня публікуватимемо дайджест з чергового номеру TheLight. Окрім цього, ми зареєстрували платний акаунт ukrmovny, у friendsfriends якого ви можете отримати найповнішу на даний момент стрічку україномовних користувачів Живого Журналу.
Звичайно, в результаті видачі потрапили і російськомовні журнали. Наприклад, при вибірці за словом «обсяг» Яндекс видає ось таке посилання: http://blogs.mail.ru/mail/emo1991-91/28
Ну от, щось таке. Дивіться журнал, читайте українську стрічку, залишайте відгуки про проект. Будь-які відгуки. Ми створили ці блоги в першу чергу тому, що нам дійсно дуже важлива ваша думка.
З повагою і надією на розуміння, Сергій Юзмухаметов, керівник проекту TheLight.
Link | Leave a comment {19} | Add to Memories | Tell a Friend
Анонси TheLight.Червоний №5
Mar. 17th, 2008 | 12:08 am
theLight.red № 5
Привіт, сильна і впевнена в собі читачко. Пробач, що звертаюся до тебе. Сам я не місцевий, та й узагалі-то в нас є спеціальні звертальні жінки. Але вони зараз активно сперечаються, чи довго ще після нашого сьогоднішнього інтерв'ю поет Сусел Таймс зможе виступати на корпоративах під іменем Eminem.
Susel Times: «Презервативи в мене з собою!»
Добрий ранок, моï маленькі девіантні любителі справжньоï поезіï. Сьогодні у нас в гостях великий девіантний справжній поет. «Хто там у малиновому береті?» — спитав би в нас Олександр Сергійович, жмурячись. «Це Susel Times», — відповіли б йому ми і не помилились. Так, саме Susel Times сьогодні насолоджується спілкуванням зі мною, від нудьги пересовуючи рими шаховою дошкою.
П’ять причин переспати з начальником
Усі, як одна, глянцеві журналістки пишуть, що спати зі своïм начальником — це не можна і фу. Ще б ïм так не писати, у них начальник — тітонька. А ми з тобою чого тоді ведемося, як дурепи?
Мій хлопець мене кинув
Цю фразу я прочитав у підлітковому додатку до «Комсомольськоï правди». Саме так ïхня журналістка рекомендує починати популярний запис у своєму блозі. Мене самого хлопець ніколи не кидав, але я можу оцінити масштаби руйнувань. Якщо вже про це взялося писати настільки авторитетне видання, то проблема стоïть дуже гостро: хлопці кидали, кидають, і будуть кидати. Недопалки на диван, брудні шкарпетки на асфальт, інших хлопців і навіть дівчат. Можливо, що й тебе хоч раз у житті не оминула чаша ця. Давай спробуємо розібратися в проблемі і зрозуміти, чому тебе кинули.
Сім способів уникнути нормованого робочого дня
Навіщо, запитає допитливий читач? Навіщо уникати нормованого робочого дня? Навіщо працювати цілодобово, якщо можна прийти на роботу о восьмій, піти о п’ятій, а між тим ще й пообідати?
Шоколад
Нас узагалі-то у фізкультурному інституті писати, читати і рахувати не вчили. У нас головне було від фізрука втекти. Але тут мовчати не можу. Справа в тому, що вчора я подивилась фільм «Шоколад» — брудну і вульгарну пропаганду нездорового способу життя. Щодня я бачу, як дівчата на моïх заняттях потіють, наче коні, у намаганнях досягти омріяних стандартів 90-60-90. І не має значення, що цим коровам ніколи не стати привабливими.
Завтра в Лiловому…
Сьогодні наш технічний директор прийшов на роботу нетверезим і зібрав два номери за п’ятнадцять хвилин чотири секунди, зробивши усього сто дванадцять помилок. Випусковий, коли це побачив, ледве не впав у кататонію. Але випивши для хоробрості двічі по чотириста, сказав: а що, нормально. Зараз шоста година ранку. Технічний і випусковий пускають п’яні бульбашки в кутку на килимку собаки Бакса. Якщо я не встигну здати номер — вважайте мене членом «Єдиноï Росіï». Так мені і треба, ідіоту.
Привіт, сильна і впевнена в собі читачко. Пробач, що звертаюся до тебе. Сам я не місцевий, та й узагалі-то в нас є спеціальні звертальні жінки. Але вони зараз активно сперечаються, чи довго ще після нашого сьогоднішнього інтерв'ю поет Сусел Таймс зможе виступати на корпоративах під іменем Eminem.
Susel Times: «Презервативи в мене з собою!»
Добрий ранок, моï маленькі девіантні любителі справжньоï поезіï. Сьогодні у нас в гостях великий девіантний справжній поет. «Хто там у малиновому береті?» — спитав би в нас Олександр Сергійович, жмурячись. «Це Susel Times», — відповіли б йому ми і не помилились. Так, саме Susel Times сьогодні насолоджується спілкуванням зі мною, від нудьги пересовуючи рими шаховою дошкою.
П’ять причин переспати з начальником
Усі, як одна, глянцеві журналістки пишуть, що спати зі своïм начальником — це не можна і фу. Ще б ïм так не писати, у них начальник — тітонька. А ми з тобою чого тоді ведемося, як дурепи?
Мій хлопець мене кинув
Цю фразу я прочитав у підлітковому додатку до «Комсомольськоï правди». Саме так ïхня журналістка рекомендує починати популярний запис у своєму блозі. Мене самого хлопець ніколи не кидав, але я можу оцінити масштаби руйнувань. Якщо вже про це взялося писати настільки авторитетне видання, то проблема стоïть дуже гостро: хлопці кидали, кидають, і будуть кидати. Недопалки на диван, брудні шкарпетки на асфальт, інших хлопців і навіть дівчат. Можливо, що й тебе хоч раз у житті не оминула чаша ця. Давай спробуємо розібратися в проблемі і зрозуміти, чому тебе кинули.
Сім способів уникнути нормованого робочого дня
Навіщо, запитає допитливий читач? Навіщо уникати нормованого робочого дня? Навіщо працювати цілодобово, якщо можна прийти на роботу о восьмій, піти о п’ятій, а між тим ще й пообідати?
Шоколад
Нас узагалі-то у фізкультурному інституті писати, читати і рахувати не вчили. У нас головне було від фізрука втекти. Але тут мовчати не можу. Справа в тому, що вчора я подивилась фільм «Шоколад» — брудну і вульгарну пропаганду нездорового способу життя. Щодня я бачу, як дівчата на моïх заняттях потіють, наче коні, у намаганнях досягти омріяних стандартів 90-60-90. І не має значення, що цим коровам ніколи не стати привабливими.
Завтра в Лiловому…
Сьогодні наш технічний директор прийшов на роботу нетверезим і зібрав два номери за п’ятнадцять хвилин чотири секунди, зробивши усього сто дванадцять помилок. Випусковий, коли це побачив, ледве не впав у кататонію. Але випивши для хоробрості двічі по чотириста, сказав: а що, нормально. Зараз шоста година ранку. Технічний і випусковий пускають п’яні бульбашки в кутку на килимку собаки Бакса. Якщо я не встигну здати номер — вважайте мене членом «Єдиноï Росіï». Так мені і треба, ідіоту.
Link | Leave a comment {2} | Add to Memories | Tell a Friend
Анонси TheLight.Жовтий №4
Mar. 15th, 2008 | 01:17 am
theLight.yellow № 4
Чи є життя на Марсі, чи нема життя на Марсі — науці це чудово відомо. Не так давно мій чотирирукий жукоокий приятель телепатично передавав із долини Марінера: раби відмовляються качати воду в канали, заводи з виробництва триножників гонять суцільний брак, а Фобос із Деймосом ось-ось зійдуть з орбіти. У цілому, нема на Марсі життя, як і в нас. Те, що є — хіба це життя? Зате в нас є TheLight.Yellow. І тут ми, звісно, круто обставили наших братів по розуму. Є чим пишатися, я вважаю.
Домовик Кузя: «Пора зробити Москву вільною зоною для дрібних бісів»
Кузя: Ой любонько, та у вас, здається, «сонний параліч»… Що, галюцинуєте? Жахіття мучать? — Ы-ы-ы-ы-ы-ы…
Правдива історія про генетично модифіковану ïжу
Одного разу один дядько увімкнув телевізора… Почекайте, не втрачайте свідомості, я ще не лякаю. І телевізор сказав дядькові: «Дядьку, ніколи не ïж генетично модифікованоï ïжі». Дядько нічого не зрозумів, з’ïв канапку з ковбасою і пішов спати. Посеред ночі він схопився від незрозумілого шуму в животі.
Таємний план НАТО по перебудові Росіï
Днями з журналісткою нашого відділу спеціальних розслідувань сталася цікава історія. За ïï словами, попереднього вечора вона познайомилася в ресторані з цікавим іноземним громадянином. Спочатку знайомство успішно розвивалось, чому сприяли спільні інтереси до національноï кухні і напоïв. Журналістка вже розмріялась, як покине нашу каторгу (знаю, що розмріялась — прим. гол. ред.) і почала будувати плани на безтурботне життя європейськоï домогосподарки, але тут іноземець повів себе дивно. Приголомшений великою кількістю національних напоïв, він узявся танцювати на столі, розмахувати посвідченням незрозумілого змісту і кричати «я успішний спецагент, поïхали кататися». Нашій колезі не залишилось нічого іншого, як викликати таксі і відвезти змученого гостя столиці спати.
Історія третя: Ілліч і дівчинка
Любов Ілліча до дітей — доведений науковий факт. Чого варта знаменита дитяча оргія, котра була пізніше названа «Ялинка в Сокольниках»! А скільком голодним діткам допоміг Ілліч? Поволжя, Украïна, Казахстан і Зімбабве — уже дорослі діти цих краïн досі бережуть скам’янілі іриски, котрі Ілліч тайком крав із кишень сластьони Керенського і розсилав нужденним. А знаменитий кулінарний рецепт Вождя світового пролетаріату, «Суп із семи залуп», користується повсюдною популярністю навіть зараз, залишаючи «Мівіну» на другому місці.
Завтра в Червоному…
Чи є життя на Марсі, чи нема життя на Марсі — науці це чудово відомо. Не так давно мій чотирирукий жукоокий приятель телепатично передавав із долини Марінера: раби відмовляються качати воду в канали, заводи з виробництва триножників гонять суцільний брак, а Фобос із Деймосом ось-ось зійдуть з орбіти. У цілому, нема на Марсі життя, як і в нас. Те, що є — хіба це життя? Зате в нас є TheLight.Yellow. І тут ми, звісно, круто обставили наших братів по розуму. Є чим пишатися, я вважаю.
Домовик Кузя: «Пора зробити Москву вільною зоною для дрібних бісів»
Кузя: Ой любонько, та у вас, здається, «сонний параліч»… Що, галюцинуєте? Жахіття мучать? — Ы-ы-ы-ы-ы-ы…
Правдива історія про генетично модифіковану ïжу
Одного разу один дядько увімкнув телевізора… Почекайте, не втрачайте свідомості, я ще не лякаю. І телевізор сказав дядькові: «Дядьку, ніколи не ïж генетично модифікованоï ïжі». Дядько нічого не зрозумів, з’ïв канапку з ковбасою і пішов спати. Посеред ночі він схопився від незрозумілого шуму в животі.
Таємний план НАТО по перебудові Росіï
Днями з журналісткою нашого відділу спеціальних розслідувань сталася цікава історія. За ïï словами, попереднього вечора вона познайомилася в ресторані з цікавим іноземним громадянином. Спочатку знайомство успішно розвивалось, чому сприяли спільні інтереси до національноï кухні і напоïв. Журналістка вже розмріялась, як покине нашу каторгу (знаю, що розмріялась — прим. гол. ред.) і почала будувати плани на безтурботне життя європейськоï домогосподарки, але тут іноземець повів себе дивно. Приголомшений великою кількістю національних напоïв, він узявся танцювати на столі, розмахувати посвідченням незрозумілого змісту і кричати «я успішний спецагент, поïхали кататися». Нашій колезі не залишилось нічого іншого, як викликати таксі і відвезти змученого гостя столиці спати.
Історія третя: Ілліч і дівчинка
Любов Ілліча до дітей — доведений науковий факт. Чого варта знаменита дитяча оргія, котра була пізніше названа «Ялинка в Сокольниках»! А скільком голодним діткам допоміг Ілліч? Поволжя, Украïна, Казахстан і Зімбабве — уже дорослі діти цих краïн досі бережуть скам’янілі іриски, котрі Ілліч тайком крав із кишень сластьони Керенського і розсилав нужденним. А знаменитий кулінарний рецепт Вождя світового пролетаріату, «Суп із семи залуп», користується повсюдною популярністю навіть зараз, залишаючи «Мівіну» на другому місці.
Завтра в Червоному…
Link | Leave a comment {2} | Add to Memories | Tell a Friend
Анонси TheLight.ліловий №4
Mar. 14th, 2008 | 03:27 am
theLight.purple № 4
Привіт. Уже кілька років на, кгм, кириличному просторі нашоï земноï кульки іде інтенсивний пошук національноï ідеï. Я, слава труду, не політтехнолог, але в одному впевнений твердо: шукати національну ідею з кислими мінами — невдячна справа. От ми усією редакцією і вносимо свою лепту, зменшуючи кількість кислих лиць. Ану бігом посміхнись, а то нам Павловський грошей не заплатить. Жарт. Хоча… у когось є телефон Павловського?
Solipsistka: «Арабські цифри — це нетрендово»
Не кожного дня до нашоï простороï два на два редакціï заходять майбутні нобелівські лауреати. Їхні дні — четвер і субота. Але сьогодні сталося диво — вона тут. Рудий майбутній нобелівський лауреат Елла Дерзай ось так просто сидить навпроти мене і дружньо посміхаючись, гасить сигару до моєï долоні.
Десять способів втекти від одруження
На перший погляд, ця проблема не варта і виïденого яйця. Ну справді, не хоче людина одружуватися — хай не одружується. Що тут такого складного? А от і ні. Не можна жити у суспільстві і бути вільним від суспільства — так каже суспільство, і голос у нього гучний, і перекричати його мало кому вдається.
Секс із роботою
Давайте трохи поговоримо про один із найважливіших аспектів людського життя, про дію, котрій ми присвячуємо більшу частину свого часу, про пристрасть, щастя, біль і радість в одному флаконі — про секс із роботою.
Виглядаємо як поц
Епоха імітаціï ідолів і брендового споживання підходить до завершення. Стандартні набори «кашемірове пальто — спотіла шия — Ролекс — Едді Бауер» канули в Лету. Хлопчики масово перестають одягатися під Сашу Білого, а дівчатка під Святу Ксенію. Індивідуальне споживання править свій постмодерністський бал. Всі, від малого до великого, намагаються зробити свій зовнішній вигляд відображенням внутрішнього змісту. А ти, чим ти гірший? Так, ти повний, закінчений поц. Тобі говорила про це твоя бабуся, старший брат твоєï дівчини і начальник твого відділу продаж. Тому припиняй соромитися: в сучасному багатогранному світі право на життя мають не тільки мачо і стиляги. Ти поц — то будь ним у всьому!
Прогулянка паризькими психо-стежками
Я знаю, хто вбив Лору Палмер. Це зробила Амелі Пулен — незадоволена життям лімітчиця з Кавказу, що знімає квартиру в Парижі на Пляс Пігаль, а може й не там, не має значення… Важливо одне — десь у нетрях Парижу проживає без реєстраціï ця жінка-акула, про котру талановитий режисер Жене зняв фільм «Амелі», скрупульозно, з насолодою маніяка продемонструвавши усім нам, яке страшне життя простоï російськоï баби, якщо в неï нема мужика.
Завтра в Жовтому…
Під час написання наших іскрометних і позитивних статей наші автори: Фабрика сміху, що і говорити.
Привіт. Уже кілька років на, кгм, кириличному просторі нашоï земноï кульки іде інтенсивний пошук національноï ідеï. Я, слава труду, не політтехнолог, але в одному впевнений твердо: шукати національну ідею з кислими мінами — невдячна справа. От ми усією редакцією і вносимо свою лепту, зменшуючи кількість кислих лиць. Ану бігом посміхнись, а то нам Павловський грошей не заплатить. Жарт. Хоча… у когось є телефон Павловського?
Solipsistka: «Арабські цифри — це нетрендово»
Не кожного дня до нашоï простороï два на два редакціï заходять майбутні нобелівські лауреати. Їхні дні — четвер і субота. Але сьогодні сталося диво — вона тут. Рудий майбутній нобелівський лауреат Елла Дерзай ось так просто сидить навпроти мене і дружньо посміхаючись, гасить сигару до моєï долоні.
Десять способів втекти від одруження
На перший погляд, ця проблема не варта і виïденого яйця. Ну справді, не хоче людина одружуватися — хай не одружується. Що тут такого складного? А от і ні. Не можна жити у суспільстві і бути вільним від суспільства — так каже суспільство, і голос у нього гучний, і перекричати його мало кому вдається.
Секс із роботою
Давайте трохи поговоримо про один із найважливіших аспектів людського життя, про дію, котрій ми присвячуємо більшу частину свого часу, про пристрасть, щастя, біль і радість в одному флаконі — про секс із роботою.
Виглядаємо як поц
Епоха імітаціï ідолів і брендового споживання підходить до завершення. Стандартні набори «кашемірове пальто — спотіла шия — Ролекс — Едді Бауер» канули в Лету. Хлопчики масово перестають одягатися під Сашу Білого, а дівчатка під Святу Ксенію. Індивідуальне споживання править свій постмодерністський бал. Всі, від малого до великого, намагаються зробити свій зовнішній вигляд відображенням внутрішнього змісту. А ти, чим ти гірший? Так, ти повний, закінчений поц. Тобі говорила про це твоя бабуся, старший брат твоєï дівчини і начальник твого відділу продаж. Тому припиняй соромитися: в сучасному багатогранному світі право на життя мають не тільки мачо і стиляги. Ти поц — то будь ним у всьому!
Прогулянка паризькими психо-стежками
Я знаю, хто вбив Лору Палмер. Це зробила Амелі Пулен — незадоволена життям лімітчиця з Кавказу, що знімає квартиру в Парижі на Пляс Пігаль, а може й не там, не має значення… Важливо одне — десь у нетрях Парижу проживає без реєстраціï ця жінка-акула, про котру талановитий режисер Жене зняв фільм «Амелі», скрупульозно, з насолодою маніяка продемонструвавши усім нам, яке страшне життя простоï російськоï баби, якщо в неï нема мужика.
Завтра в Жовтому…
Під час написання наших іскрометних і позитивних статей наші автори: Фабрика сміху, що і говорити.
Link | Leave a comment | Add to Memories | Tell a Friend
Анонси TheLight.Червоний №4
Mar. 13th, 2008 | 12:23 am
theLight.red № 4
Доброго ранку, наша дорога читачко. Космічні кораблі борознять простори Великого Театру, а наш дружний колектив випустив тобі на радість і потребу вже четвертий номер журналу. Сьогодні ми позитивні, як ніколи. Тут тобі і причини скінчити життя самогубством, і подразнення після гоління поверхні тулуба (ти голиш поверхню тулуба?), і багато інших смаколиків. Упевнений, що тобі сподобається.
Миколо Бабулькiн: «Ленiна з’ïв я»
Микола Іванович Бабулькін — особистість настільки загадкова, невловима і небезпечна, що замість його фотографій ми публікуємо зображення Усами Бен Ладена. Так спокійніше. Культ Бабулькіна поширений серед індійців племені оджибуеïв, котрі живуть біля витоків Делавер-рівер. У місяць Дотепного Гумору оджибуеï плетуть зображення Миколи Івановича з лика і ялинкових шишок, а потім регочуть до закінчення сезону дощів. І от сьогодні він курить люльку миру в нашій редакціï.
Причини покінчити життя самогубством
Кого може обдурити це ідіотське: «таких йолопів у тебе ще сто штук буде або навіть мільйон»? Нікого не обдурить, особливо — людину дорослу і розумну. Жодного навіть найнікчемнішого йолопа у тебе більше не буде, а Він — найкращий з тих, що живуть на цій Землі. І він тебе кинув. Тому що ти його негідна. Тому що ти неприваблива. І дурепа, ясна річ. Навіщо жити? Правильно. Абсолютно нема для чого. Спосіб. Різати. Різати вени у ванні. По-перше, це красиво, а, по-друге, аристократично. Всі аристократи різали вени, тому що справжньому аристократові лінь помирати власною смертю. Ти лише уяви: повна ванна крові, а зверху — ти. Бліда, знекровлена, з притисненою до грудей фотографією коханого, краса. Навіть я ось зараз розплакалася, а він точно страждатиме все життя, що упустив, не додивився і не вберіг.
Сім поважних причин записатися у фітнес-клуб
Можливо, хтось скаже, що це не аргумент. Дуже навіть аргумент. Чому, питається, ми поступаємо в інститут, одружуємося, народжуємо дітей і влаштовуємося на роботу з оглядкою на зло віщих «усіх», а от саме у фітнес-клуб записатися не можемо? Людина — істота соціальна, тупо перти проти власноï природи. Всі вже записались — тепер ваша черга. А ви йому на це так гордо, повернувши голову на три чверті: «Я записана до фітнес-клубу». Небагато знайдеться лікарів, у котрих вистачить хоробрості уточнити — тільки записані, чи ще й ходите? Якщо ж вам не пощастило, і вам попався саме такий — терміново міняйте лікаря!
Подразнення після гоління: як жити далі?
Що робити? Головне — не панікувати і не намагатися накласти на себе руки. Самогубць ховають, загнавши ïм у серце осиковий кіл, а з колом між цицьками ти будеш виглядати значно гірше, ніж з прищем на сраці. Візьми себе в руки, зрештою, ми ж глянцевий журнал і просто зобов’язані тобі допомагати в подібних випадках. Головне — не користуватися для припалювання зеленкою. Якщо пощастить — на місці прища швидко організується розкішна криваво-червона діра в шкірі діаметром з сантиметр, котру завжди можна видати за слід від бандитської кулі. Сучасні чоловіки так люблять сильних жінок, котрі живуть на всю котушку, ти навіть собі не уявляєш!
Найкращий фільм
У нашому класі всі дівчата з кимось зустрічаються, а незайманих залишалося тільки троє: я, Надя і Оксанка. Ну Оксанка зовсім страшко, Надя, в принципі, теж, але Надя — моя найкраща подруга. Так от, про фільм. Надя недавно познайомилася з Артуром, і вони почали… ну ви розумієте, так що залишились тільки я і Оксанка, і мені було дуже соромно через це. Тоді я подумала: «треба щось робити», а мені якраз подобався один хлопчик — Вова Петров з одинадцятого «Ï». Тільки я не знала, як до нього під’ïхати, тому що він постійно з кимось зустрічався. Тоді Надька каже: «А ти попробуй бути не як всі: купи йому квітів, шампанського і запроси в кіно». Я кажу: «А допоможе?», а вона мені: «Не знаю, Артуру допомогло». От. Так я й зробила. Купила квітів, шампанського, підходжу така до Вови на перерві і кажу: «Ей, дурню, привіт. Ходімо в кіно». А Вова, звісно, оху… ой, ледь матюк не написала… Вова трохи подумав і каже: «Ну давай». І ми пішли в суботу.
Завтра в Лiловому…
Бомж, який останні два місяці забирав з нашого смітника порожні банки з-під коли і енергетиків, приïхав сьогодні на «Лексусі». Знущався над нами, казав, що він тепер алюмінієвий магнат, а ми жебраки. Прийняли рішення про самостійну утилізацію тари. Додамо до журналу ще виробництво кольорових металів.
Доброго ранку, наша дорога читачко. Космічні кораблі борознять простори Великого Театру, а наш дружний колектив випустив тобі на радість і потребу вже четвертий номер журналу. Сьогодні ми позитивні, як ніколи. Тут тобі і причини скінчити життя самогубством, і подразнення після гоління поверхні тулуба (ти голиш поверхню тулуба?), і багато інших смаколиків. Упевнений, що тобі сподобається.
Миколо Бабулькiн: «Ленiна з’ïв я»
Микола Іванович Бабулькін — особистість настільки загадкова, невловима і небезпечна, що замість його фотографій ми публікуємо зображення Усами Бен Ладена. Так спокійніше. Культ Бабулькіна поширений серед індійців племені оджибуеïв, котрі живуть біля витоків Делавер-рівер. У місяць Дотепного Гумору оджибуеï плетуть зображення Миколи Івановича з лика і ялинкових шишок, а потім регочуть до закінчення сезону дощів. І от сьогодні він курить люльку миру в нашій редакціï.
Причини покінчити життя самогубством
Кого може обдурити це ідіотське: «таких йолопів у тебе ще сто штук буде або навіть мільйон»? Нікого не обдурить, особливо — людину дорослу і розумну. Жодного навіть найнікчемнішого йолопа у тебе більше не буде, а Він — найкращий з тих, що живуть на цій Землі. І він тебе кинув. Тому що ти його негідна. Тому що ти неприваблива. І дурепа, ясна річ. Навіщо жити? Правильно. Абсолютно нема для чого. Спосіб. Різати. Різати вени у ванні. По-перше, це красиво, а, по-друге, аристократично. Всі аристократи різали вени, тому що справжньому аристократові лінь помирати власною смертю. Ти лише уяви: повна ванна крові, а зверху — ти. Бліда, знекровлена, з притисненою до грудей фотографією коханого, краса. Навіть я ось зараз розплакалася, а він точно страждатиме все життя, що упустив, не додивився і не вберіг.
Сім поважних причин записатися у фітнес-клуб
Можливо, хтось скаже, що це не аргумент. Дуже навіть аргумент. Чому, питається, ми поступаємо в інститут, одружуємося, народжуємо дітей і влаштовуємося на роботу з оглядкою на зло віщих «усіх», а от саме у фітнес-клуб записатися не можемо? Людина — істота соціальна, тупо перти проти власноï природи. Всі вже записались — тепер ваша черга. А ви йому на це так гордо, повернувши голову на три чверті: «Я записана до фітнес-клубу». Небагато знайдеться лікарів, у котрих вистачить хоробрості уточнити — тільки записані, чи ще й ходите? Якщо ж вам не пощастило, і вам попався саме такий — терміново міняйте лікаря!
Подразнення після гоління: як жити далі?
Що робити? Головне — не панікувати і не намагатися накласти на себе руки. Самогубць ховають, загнавши ïм у серце осиковий кіл, а з колом між цицьками ти будеш виглядати значно гірше, ніж з прищем на сраці. Візьми себе в руки, зрештою, ми ж глянцевий журнал і просто зобов’язані тобі допомагати в подібних випадках. Головне — не користуватися для припалювання зеленкою. Якщо пощастить — на місці прища швидко організується розкішна криваво-червона діра в шкірі діаметром з сантиметр, котру завжди можна видати за слід від бандитської кулі. Сучасні чоловіки так люблять сильних жінок, котрі живуть на всю котушку, ти навіть собі не уявляєш!
Найкращий фільм
У нашому класі всі дівчата з кимось зустрічаються, а незайманих залишалося тільки троє: я, Надя і Оксанка. Ну Оксанка зовсім страшко, Надя, в принципі, теж, але Надя — моя найкраща подруга. Так от, про фільм. Надя недавно познайомилася з Артуром, і вони почали… ну ви розумієте, так що залишились тільки я і Оксанка, і мені було дуже соромно через це. Тоді я подумала: «треба щось робити», а мені якраз подобався один хлопчик — Вова Петров з одинадцятого «Ï». Тільки я не знала, як до нього під’ïхати, тому що він постійно з кимось зустрічався. Тоді Надька каже: «А ти попробуй бути не як всі: купи йому квітів, шампанського і запроси в кіно». Я кажу: «А допоможе?», а вона мені: «Не знаю, Артуру допомогло». От. Так я й зробила. Купила квітів, шампанського, підходжу така до Вови на перерві і кажу: «Ей, дурню, привіт. Ходімо в кіно». А Вова, звісно, оху… ой, ледь матюк не написала… Вова трохи подумав і каже: «Ну давай». І ми пішли в суботу.
Завтра в Лiловому…
Бомж, який останні два місяці забирав з нашого смітника порожні банки з-під коли і енергетиків, приïхав сьогодні на «Лексусі». Знущався над нами, казав, що він тепер алюмінієвий магнат, а ми жебраки. Прийняли рішення про самостійну утилізацію тари. Додамо до журналу ще виробництво кольорових металів.
Link | Leave a comment | Add to Memories | Tell a Friend
Анонси TheLight.Жовтий №3
Mar. 12th, 2008 | 01:16 am
theLight.жовтий № 3
Дорогі мамо і тату! Я нарешті вибилася в люди, як ви і мріяли. На доказ цього пишу вам цей лист просто на обкладинці нашого журналу. Я тепер велика людина! На цьому змушена завершити, а то головний редактор б’є мене батогом і примушує повернутися збирати бавовну.
Робот Родіон: «Замовників убивства Вертера досі не знайдено…»
Лише раз прошмигнувши на великому екрані, він не залишив байдужим жодного глядача до високоi і трагічноi долі свого народу. Він був одним перед лицем гіпотетичного заходу цілоi цивілізаціi. Як склалась доля цього героя, коли «Пегас» піднявся на небеса і поніс у своєму сталевому череві професора Сєлєзньова, Алісу і штурмана Зеленого? Отже, у нас в гостях національний герой планети Шелезяка, рятувальник механістичноi раси розумних роботів, а звуть його…
Скульптор Вучетич усе своє життя мріяв будувати зайців з литаврами!
Відомий радянський скульптор Євген Вікторович Вучетич народився у 1908 році в Катеринославі (теперішній Дніпропетровськ). Тато майбутнього скульптора був білогвардійським офіцером, і дитинство майбутнього художника видалося непростим. У школі малого Женю дражнили білогвардійською сволотою, завалювали на річних контрольних, а іграшки відібрали на користь дитячого садка для дітей загиблих червоноармійців. Взамін видали два бетонних блоки і чавунну чушку. Зі всієi дореволюційноi розкоші хлопчик зумів приховати лише механічного плюшевого зайця, який кумедно бив у литаври. Скоро пружина зламалась, а в Жені не було інженерних нахилів, тому він просто встановив іграшку на один із бетонних блоків і таємно милувався нею довгими зимовими ночами.
Святкові ворожіння на Іммануiлі Канті
Сьогодні наша розповідь буде про святкові ворожіння. «Аксіоми суть апріорні синтетичні основоположення, оскільки вони безпосередньо достовірні» — звісно, кожен по цих дорогих серцю і звичних для вуха рядках упізнав старенького пустуна Іммануiла Канта. Скільки доброго і корисного приніс простим людям дідусь Кант! Тактичний, педантичний і пунктуальний, Кант ще за життя шпацерував вуличками Кенігсберга (нинішнього Калінінграда), а жителі міста звіряли за ним годинники. І ось, через багато років після його смерті, натовпи калінінградців (колишніх кенігсберців) досі приходять на могилку вшанувати пам’ять філософа і, звісно ж, звірити годинники.
Історія друга: Володькіна любов
Частою гостею в домі Іллічів була революційна поетеса Любов Ісаківна Володькіна. Вірші цієi прекрасноi поетеси, на жаль, зараз незаслужено забуті нащадками. Не заслужила Любов Володькіна місця в пам'яті поколінь своiми віршами!
Завтра в Червоному…
Психологiя: ти не знаєш, навіщо вбивати себе до стіни? Ми тобі допоможемо! Краса i здоров’я: фітнес-клуб — це спорт? Хiхiх.
Дорогі мамо і тату! Я нарешті вибилася в люди, як ви і мріяли. На доказ цього пишу вам цей лист просто на обкладинці нашого журналу. Я тепер велика людина! На цьому змушена завершити, а то головний редактор б’є мене батогом і примушує повернутися збирати бавовну.
Робот Родіон: «Замовників убивства Вертера досі не знайдено…»
Лише раз прошмигнувши на великому екрані, він не залишив байдужим жодного глядача до високоi і трагічноi долі свого народу. Він був одним перед лицем гіпотетичного заходу цілоi цивілізаціi. Як склалась доля цього героя, коли «Пегас» піднявся на небеса і поніс у своєму сталевому череві професора Сєлєзньова, Алісу і штурмана Зеленого? Отже, у нас в гостях національний герой планети Шелезяка, рятувальник механістичноi раси розумних роботів, а звуть його…
Скульптор Вучетич усе своє життя мріяв будувати зайців з литаврами!
Відомий радянський скульптор Євген Вікторович Вучетич народився у 1908 році в Катеринославі (теперішній Дніпропетровськ). Тато майбутнього скульптора був білогвардійським офіцером, і дитинство майбутнього художника видалося непростим. У школі малого Женю дражнили білогвардійською сволотою, завалювали на річних контрольних, а іграшки відібрали на користь дитячого садка для дітей загиблих червоноармійців. Взамін видали два бетонних блоки і чавунну чушку. Зі всієi дореволюційноi розкоші хлопчик зумів приховати лише механічного плюшевого зайця, який кумедно бив у литаври. Скоро пружина зламалась, а в Жені не було інженерних нахилів, тому він просто встановив іграшку на один із бетонних блоків і таємно милувався нею довгими зимовими ночами.
Святкові ворожіння на Іммануiлі Канті
Сьогодні наша розповідь буде про святкові ворожіння. «Аксіоми суть апріорні синтетичні основоположення, оскільки вони безпосередньо достовірні» — звісно, кожен по цих дорогих серцю і звичних для вуха рядках упізнав старенького пустуна Іммануiла Канта. Скільки доброго і корисного приніс простим людям дідусь Кант! Тактичний, педантичний і пунктуальний, Кант ще за життя шпацерував вуличками Кенігсберга (нинішнього Калінінграда), а жителі міста звіряли за ним годинники. І ось, через багато років після його смерті, натовпи калінінградців (колишніх кенігсберців) досі приходять на могилку вшанувати пам’ять філософа і, звісно ж, звірити годинники.
Історія друга: Володькіна любов
Частою гостею в домі Іллічів була революційна поетеса Любов Ісаківна Володькіна. Вірші цієi прекрасноi поетеси, на жаль, зараз незаслужено забуті нащадками. Не заслужила Любов Володькіна місця в пам'яті поколінь своiми віршами!
Завтра в Червоному…
Психологiя: ти не знаєш, навіщо вбивати себе до стіни? Ми тобі допоможемо! Краса i здоров’я: фітнес-клуб — це спорт? Хiхiх.
Link | Leave a comment | Add to Memories | Tell a Friend
Анонси TheLight.Ліловий №3
Mar. 11th, 2008 | 01:16 am
theLight.ліловий № 3
У нашій просторій два на два редакціi не змовкають суперечки. Навіщо Андрій Губин продав нагородний бубон? Чи правда, що в Періс Хілтон бубонний коклюш, чи це просто вигадки преси? Хто вбив Кеннедді? Врешті-решт, хто за останній місяць накачав порнофільмів на половину редакційного бюджету? Відповіді на ці та багато інших запитань ви не знайдете у третьому номері нашого журналу, але це все фігня, тому що просто на наступній сторінці ми розмістили фото голої Марiї Арбатовой. Перегортай скоріше!
Просто Марія Арбатова
— Доброго дня, Маріє! Чули, вчора величезний кит викинувся біля берегів Норвегіi з вікна. Але мова не про те. Скажіть, коли ви написали свою першу статтю? — Першу статтю в своєму житті я написала, вже будучи драматургом, коли моiх синів намагались виключити зі школи за почуття власного достоiнства.
Хокей з шайбою
Хокей з шайбою — це такий кумедний вид спорту, в котрому тридцять шість (в Європі сорок) здоровенних мужиків ганяють дерев'яними палицями гумовий диск, намагаючись попасти ним у двох інших здорових мужиків. Мужики, що грають в хокей, настільки суворі™, що навіть зуби вставляють раз в році, в липні місяці. Без жартів. Якось Дені Хітлі (про те, хто це такий, я розкажу вам у поглибленому курсі, але ви про всяк випадок запам'ятайте це ім'я) спитали: Дені, ти заробляєш шість лимонів зелені в рік. Чому ти не підеш і не вставиш собі ці нещасні п'ятнадцять зубів? А нащо, резонно заперечив Хітлі, завтра усе одно виб'ють. Літом вставлю.
G-навігатор
Наiвність і відкритість — чудові якості, обумовлені Y-хромосомою. У жінок вона відсутня. Знаєш, хто вбив Кеннеді? Його вбили сумніви. Щоб ти не сумнівався, я відкрию таємницю — жінки насправді не бояться мишей. Більше того, підставити мишу під удар наiвного чоловіка — обов’язок кожноi власниці хромосомного статевого коду ХХ. А все тому, що миша — ця маленька вухаста тварюка — береже в надрах своєi безмозкоi голівки страшне одкровення: «Ніякоi точки G немає!» А знаєш, чому вона його там береже? Так, з міркувань безпеки інформаціi. Усім мишам на світі абсолютно наплювати на ефемерні страждання носіiв перманентно обламаноi хромосоми.
Особистісний ріст і як з ним боротись
Останнім часом у суспільстві з’явилась дивна і небезпечна тенденція до особистісного росту. Соціологи переживають, лікарі в паніці, і тільки психологи задоволено сидять в кутках, тихенько погладжуючи своi гаманці. І не тому, що це символічний образ (до речі, що це значить? А які ще бувають?) піхви, а тому, що грошей багато заробили. І вклали iх до гаманців. А це вже символічний образ цілого статевого акту, от вони й тішаться. Звісно, один раз розсмакувавши особистісний ріст, людина втрачає силу волі і стає тупим рабом шкідливоi звички. Усі зусилля вона направляє в одне єдине русло, зовсім забувши, що русло — це символічний образ кошика, а зусилля — символічний образ яєць, і що нема чого iх звалювати (це символічний образ слова «складати») в одну купу.
Соляріс
По-перше, добридень! Що хоче сказати нам режисер з найперших (неекономно довгих) кадрів картини? Що він хоче показати нам цими кадрами? Щось… З цих кадрів видно, що Тарковський не одразу визначився, що знімати — «Сталкер» чи «Соляріс», тому просто знімав потік води і водорості. В принцип, якби режисер задумав по другому разу зняти «Андрія Рубльова» — ці кадри теж не довелось би вирізати. Все-таки в Радянському Союзі вміли економити все, включно з кіноплівкою з шосткинського заводу «Свема». Навіть найбільші кінотворці знімали так, щоб з відзнятого потім можна було змонтувати що завгодно, включно з сатиричним кіножурналом «Фітіль» і «Єралаш».
Завтра в Жовтому…
Кулька, засунута пластмасовій бабі Зіне під кофту, прокушена грайливим собакою Баксом. Декретна відпустка замінена на відпустку по хворобі із-за екстреного переривання вагітності. Заміжні жінки дуже жаліють Зіну. Крім того, новий штатний співробітник TheLight.Жовтого виїхав брати інтерв'ю. Ми хвилюємося.
У нашій просторій два на два редакціi не змовкають суперечки. Навіщо Андрій Губин продав нагородний бубон? Чи правда, що в Періс Хілтон бубонний коклюш, чи це просто вигадки преси? Хто вбив Кеннедді? Врешті-решт, хто за останній місяць накачав порнофільмів на половину редакційного бюджету? Відповіді на ці та багато інших запитань ви не знайдете у третьому номері нашого журналу, але це все фігня, тому що просто на наступній сторінці ми розмістили фото голої Марiї Арбатовой. Перегортай скоріше!
Просто Марія Арбатова
— Доброго дня, Маріє! Чули, вчора величезний кит викинувся біля берегів Норвегіi з вікна. Але мова не про те. Скажіть, коли ви написали свою першу статтю? — Першу статтю в своєму житті я написала, вже будучи драматургом, коли моiх синів намагались виключити зі школи за почуття власного достоiнства.
Хокей з шайбою
Хокей з шайбою — це такий кумедний вид спорту, в котрому тридцять шість (в Європі сорок) здоровенних мужиків ганяють дерев'яними палицями гумовий диск, намагаючись попасти ним у двох інших здорових мужиків. Мужики, що грають в хокей, настільки суворі™, що навіть зуби вставляють раз в році, в липні місяці. Без жартів. Якось Дені Хітлі (про те, хто це такий, я розкажу вам у поглибленому курсі, але ви про всяк випадок запам'ятайте це ім'я) спитали: Дені, ти заробляєш шість лимонів зелені в рік. Чому ти не підеш і не вставиш собі ці нещасні п'ятнадцять зубів? А нащо, резонно заперечив Хітлі, завтра усе одно виб'ють. Літом вставлю.
G-навігатор
Наiвність і відкритість — чудові якості, обумовлені Y-хромосомою. У жінок вона відсутня. Знаєш, хто вбив Кеннеді? Його вбили сумніви. Щоб ти не сумнівався, я відкрию таємницю — жінки насправді не бояться мишей. Більше того, підставити мишу під удар наiвного чоловіка — обов’язок кожноi власниці хромосомного статевого коду ХХ. А все тому, що миша — ця маленька вухаста тварюка — береже в надрах своєi безмозкоi голівки страшне одкровення: «Ніякоi точки G немає!» А знаєш, чому вона його там береже? Так, з міркувань безпеки інформаціi. Усім мишам на світі абсолютно наплювати на ефемерні страждання носіiв перманентно обламаноi хромосоми.
Особистісний ріст і як з ним боротись
Останнім часом у суспільстві з’явилась дивна і небезпечна тенденція до особистісного росту. Соціологи переживають, лікарі в паніці, і тільки психологи задоволено сидять в кутках, тихенько погладжуючи своi гаманці. І не тому, що це символічний образ (до речі, що це значить? А які ще бувають?) піхви, а тому, що грошей багато заробили. І вклали iх до гаманців. А це вже символічний образ цілого статевого акту, от вони й тішаться. Звісно, один раз розсмакувавши особистісний ріст, людина втрачає силу волі і стає тупим рабом шкідливоi звички. Усі зусилля вона направляє в одне єдине русло, зовсім забувши, що русло — це символічний образ кошика, а зусилля — символічний образ яєць, і що нема чого iх звалювати (це символічний образ слова «складати») в одну купу.
Соляріс
По-перше, добридень! Що хоче сказати нам режисер з найперших (неекономно довгих) кадрів картини? Що він хоче показати нам цими кадрами? Щось… З цих кадрів видно, що Тарковський не одразу визначився, що знімати — «Сталкер» чи «Соляріс», тому просто знімав потік води і водорості. В принцип, якби режисер задумав по другому разу зняти «Андрія Рубльова» — ці кадри теж не довелось би вирізати. Все-таки в Радянському Союзі вміли економити все, включно з кіноплівкою з шосткинського заводу «Свема». Навіть найбільші кінотворці знімали так, щоб з відзнятого потім можна було змонтувати що завгодно, включно з сатиричним кіножурналом «Фітіль» і «Єралаш».
Завтра в Жовтому…
Кулька, засунута пластмасовій бабі Зіне під кофту, прокушена грайливим собакою Баксом. Декретна відпустка замінена на відпустку по хворобі із-за екстреного переривання вагітності. Заміжні жінки дуже жаліють Зіну. Крім того, новий штатний співробітник TheLight.Жовтого виїхав брати інтерв'ю. Ми хвилюємося.